Війна в Україні сильно вплинула на психологічний стан населення, призвівши до емоційного виснаження. Багато українців відчувають підвищені рівні тривоги, стресу та втоми. Вигоряння українців досягло неймовірних масштабів. Голова правління ГО «Всеукраїнська медично-етична комісія», Заслужений лікар України, доктор медичних наук Тетяна Бахтеєва відповіла на важливі питання щодо фізичного та ментального здоров’я українців та дала поради, як діяти у стресових ситуаціях.- Тетяно Дмитрівно, наскільки сьогодні виснажені резерви психіки українців?Як лікар та організатор охорони здоров’я за весь час своєї лікарської практики, я не бачила такого рівня втоми, емоційного виснаження та тривоги, які зазнають українці сьогодні. Слова біда та горе, без перебільшення, характеризують ситуацію, що склалася сьогодні у нашій країні. Усі втомилися, у депресії. Все! Військові, цивільне населення, волонтери, медики, вчителі – немає жодної людини, яка б не відчувала, що вона на межі.Щодня до лікарів звертаються люди за медичною консультацією щодо свого стану здоров’я та своїх близьких. Щодня величезна кількість людей скаржаться медичним працівникам на порушення сну, неможливість зосередиться, загальну слабкість, хронічну втому, виражене почуття тривоги, проблеми з диханням, стрибки тиску, загострення хронічних захворювань.Згідно з дослідженнями, 70% українців відчувають ознаки емоційного вигоряння, а 45% постійну тривогу. Це означає, що практично кожен другий живе у постійному стресі. Але найбільша проблема в тому, що багато хто не вважає це проблемою, поки не стикається з фізичними симптомами.- Які саме наслідки спричиняє цей стрес?Уявіть, що ваш організм – це акумулятор. У перші місяці війни ця батарея розряджалася повільно, але більшість людей мала надію на якнайшвидше завершення бойових дій і довгоочікуваний мир. Зараз у багатьох ця батарея вже давно на нулі. Люди виснажені.На фізіологічному рівні це проявляється у безсонні, головних болях, проблемах зі шлунком, підвищеним тиском, постійної втоми. На емоційному рівні – дратівливість, апатія, втрата мотивації, відчуття, що все марно.Деякі пацієнти зізнаються лікарям, що перестали радіти життю. Це страшно, це біда і горе, коли людина через навколишню дійсність не хоче жити! Багато людей не бажають мати дітей. У суспільстві та між людьми виникає недовіра одне до одного та агресія…Інші, навпаки, перебувають у стані постійної напруги, бояться навіть на мить розслабитися, бо їм здається, що якщо вони зупиняться, то не зможуть знову рухатися.- Хто найбільше страждає від емоційного виснаження?Від емоційного виснаження страждають усі українці, але за даними медичної статистики найбільшого психологічного тиску зараз зазнають:Військові та їхні сім’ї. Це люди, які щодня стикаються зі смертю, страхом, невизначеністю. Їхні рідні живуть у постійному очікуванні поганих новин.Медики та рятувальники. Вони бачать травми, втрати, сльози. Лікарі, особливо у прифронтових зонах, працюють по 12-16 годин на добу, і у багатьох немає ресурсу навіть просто перевести подих.Найстрашніше, що бойові дії не шкодують найбеззахисніших, найуразливіших – дітей. Війна в Україні глибоко впливає на психічне здоров’я дітей, призводячи до низки серйозних наслідків. Багато дітей, які пережили бойові дії, страждають від посттравматичного стресового розладу, що виявляється у вигляді нав’язливих спогадів, нічних кошмарів та підвищеної тривожності. Тривале перебування в умовах стресу призводить у дітей до розвитку тривожних станів та депресивних симптомів, таких як апатія, почуття безнадійності та втрата інтересу до улюблених занять. Стрес і травма негативно впливають на здатність дітей зосереджуватися, що ускладнює процес навчання та засвоєння нової інформації. Багато дітей були змушені покинути свої будинки і розлучитися з близькими, що посилює почуття невпевненості та страху. Переїзди, зміна шкільного середовища та втрата соціальних зв’язків дестабілізують психіку дитини.За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 22% населення в регіонах України, що постраждали від війни, в найближчі 5 років зіткнуться з проблемами психічного здоров’я, а у кожного десятого можуть розвинутися серйозні психічні розлади, такі як депресія з суїцидальними нахилами чи психоз.- Як зрозуміти, що людина вже на межі вигоряння?Головна ознака – це відчуття, що ви більше не можете «переключитися»
.Раніше навіть під час стресу люди знаходили невеликі радості: прогулянка, чашка кави, розмова з близькими. Зараз багато хто говорить: «Я нічого не відчуваю. Мені все одно. Я просто існую».Інші симптоми:постійна втома, навіть після сну;спалахи гніву або, навпаки, повна байдужість;порушення апетиту (відмова від їжі або переїдання);апатія, небажання щось робити.Якщо ви дізналися в цьому себе, це вже тривожний сигнал.- Як допомогти собі, якщо відчуваєш, що твої резерви психіки виснажені?1. Обмежте потік інформації.Надмірне споживання новин посилює тривожність.Достатньо один раз на день перевірити основні події, а не жити в режимі постійного моніторингу.Використовуйте лише достовірні та перевірені джерела інформації.2. Рухайтеся.Навіть проста прогулянка, легка зарядка допоможуть знизити рівень стресу.3. Слідкуйте за сном.Якщо ви не спите нормально, організм не встигає відновлюватися.Без сну всі інші поради не працюють.4. Розмовляйте з близькими.Не тримайте тривогу всередині.Якщо вам важко говорити, спробуйте писати щоденник або записувати голосові нотатки для себе.5. Не бійтеся просити допомоги.Звернутися до психолога чи психіатра – це нормально.Якщо у вас болить серце, ви йдете до кардіолога. А якщо болить душа, теж треба йти до фахівця. – Як допомогти близькій людині, яка явно емоційно виснажена і морально пригнічена?Головне просто бути поряд. Іноді проста фраза «Я тут, якщо тобі потрібно поговорити» робить більше, ніж довгі лекції про те, як «потрібно триматися».Якщо людина закривається, можна запропонувати нерозмовні засоби підтримки:разом подивитися фільм,сходити на прогулянку,запропонувати допомогу у побутових питаннях.Часто люди не просять допомоги не тому, що не потребують її, а тому, що не хочуть бути тягарем.- Тетяно Дмитрівно, що б ви на завершення нашого інтерв’ю хотіли б побажати українцям?Насамперед здоров’я та миру! Сьогодні це найголовніше! Будь ласка, бережіть себе! Ми всі чекаємо на мирне небо!Ми всі зараз живемо в нестабільних умовах, і нормально іноді втомлюватись, плакати, боятися, злитися. Але не можна забувати, що війна не скасовує вашого права на турботу про себе. Кожна людина, кожен українець потрібен своїй родині і для майбутнього нашої країни. Турбота про своє здоров’я дуже важлива! Якщо ви відчуваєте, що на межі, не ігноруйте це. Звернення за допомогою – це не слабкість, а сила. Важливо, щоб кожен із нас пережив цей час і не втратив свого здоров’я, а також мав сили допомогти ще й своїм рідним та близьким.
